Уютный сайт о здоровье

  • РУС

Вплив ентеросорбції на показники цитокінового профілю крові в хворих на рецидивуючу бешиху

Зєльоний І.І., Фролов В.М.

ДЗ «Луганський державний медичний університет»

За даними сучасної медичної статистики за останні десятиріччя суттєво збільшилася кількість хворих на хронічні та рецидивуючі інфекційні хвороби шкіри, викликані стрептококом, та, поперед усього, на рецидивуючу бешиху (РБ). Для РБ в патогенетичному плані характерно порушення цитокінового профілю крові (ЦПК), що пов’язано з наявністю синдрому ендогенної «метаболічної» інтоксикації (СЕМІ). Серед заходів, що використовують при лкуванні різноманітної патології в тепершній час значну увагу приділяють ентеросорбції. При цьому за останні роки у своїй практичній діяльності найбільше значення автори статті приділяють використанню ентеросорбентів, які створені на основі діоксиду кремню (SiO2), оскільки ці препарати мають природнє походження та мають суттєві переваги у порівнянні з пористими сорбентами, та спроможні зв’язувати продукти, які виникають внаслідок розвитку СЕМІ.

Метою роботи було вивчення ефективності ефективності сучасного кремнезьомного сорбенту «Біле вугілля» у хворих на (РБ). Обстежено дві рандомізовані групи хворих на РБ — основну (45 осіб) та зіставлення (39 хворих). Пацієнти обох груп отримували загальноприйняту терапію РБ, крім того, пацієнти основної групи додатково отримували сучасний кремнезньомний ентерособент «Біле вугілля» (Aerosil) по 3-4 таблетки 2-3 рази на день протягом 10-15 діб поспіль. До початку лкування було встановлені вірогідні порушення з боку показників цитокінового профілю крові (ЦПК), а саме в основній групі концентрація прозапального цитокіну (ЦК) ІЛ-1 p перевищувала значення норми у хворих основної групи в середньому в 1,93 рази (Р<0,001), а у групі зіставлення — в 1,91 рази (Р<0,001); ФНПа у осіб основної групи — в 1,96 рази (Р<0,001), а у осіб групи зіставлення — в 1,91 рази (Р<0,001); концентрація протизапальних ЦК ІЛ-4 — в 1,22 рази у основній групі (Р<0,05), а в групі зіставлення — в 1,23 рази стосовно норми (Р<0,05), ІЛ-10 — у 1,2 рази відносно норми у основній та групі та групі зіставлення. Після завершення лікування було встановлено, що в основній групі хворих концентрація ІЛ-1 p у крові дорівнювала в середньому (9,0±0,8) пг/мл, що вірогідно від норми не відрізнялося (Р>0,05), вміст ФНПа — (5,7±0,4) пг/ мл (Р>0,05), ІЛ-4 — (48,1±1,1) пг/мл (Р>0,05), ІЛ-10 — (1,30±0,03) пг/мл (Р>0,05). групі зіставлення вміст ІЛ-1 p після лікування залишався у 1,43 рази вище норми (Р<0,01), концен-трація ФНПа — в 1,48 рази вище норми (Р<0,01), концентрація ІЛ-4 залишалася вище нормальних значень у 1,14 рази (Р<0,05), вміст ІЛ-10 — в 1,1 рази вище норми (Р<0,05), коефіцієнт ІЛ-1Р/ІЛ-10 був в 1,29 рази (Р<0,05) та ФНПа/ІЛ-10 — в 1,37 рази вище норми (Р<0,05). Отже, отримані дані дозволяють вважати патогенетично обгрунтованим, клінічно доцільним та перспективним включення сучасного ентерособенту «Біле вугілля»до програми лікувальних заходів у хворих на РБ.

Добавить комментарий

Войти через Ваше имя
Пожалуйста, укажите ваше имя
Электронная почта
Пожалуйста, укажите ваш e-mail
Комментарий
Пожалуйста, оставьте комментарий

наверх
Данная информация предоставлена
с ознакомительной целью.
Не занимайтесь самолечением
Яндекс.Метрика
bigmir)net TOP 100