Уютный сайт о здоровье

  • РУС

Втілення ідей О.М.Марзеєва в наукових здобутках гігієністів України.

Сердюк А.М., Волощенко О.І., Станкевич В.В., Савицька О.І.

УНГЦ МОЗ України, Київ.

Наукова та організаційна діяльність О.М.Марзеєва завжди характеризувалась творчими пошуками шляхів удосконалення таких галузей медицини, як гігієна та санітарія. Він виступав зачинателем багатьох новин, кожна з яких сама по собі — видатна сторінка в історії вітчизняної охорони здоров»я.

Одразу після Жовтневої революции наукові праці Олександра Микитовича були присвячені розбудові та реконструкції міст та сіл, створенню наукових основ найважливіших гігієнічних напрямків роботи з благоустрою населених місць. Саме з цією метою і був заснований Український інститут комунальної гігієни. Впродовж багатьох наступних років плідної праці його співробітників в Україні здійснені широкомасштабні комплексні дослідження по багатьом аспектам регіональної планіровки та містобудування.

Були розроблені гігієнічні прогнози комплексного освоєння природних ресурсів України, обгрунтовані теоретичні та методологічні основи еколого-гігієнічного зонування великих регіонів з різною народно-господарською функцією (Південний економічний район , Азово-Чорноморське узбережжя України, Крим, Донецький регіон), дані гігієнічні рекомендації по їх розвитку.

Виконані комплексні медико-екологічні дослідження у складі територіальних схем охорони природи Донецької та Луганської областей, міст Запоріжжя, Кривий Ріг, Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ.

Обгрунтувані планувальні, технологічні, санітарно-технічні та інші заходи по охороні навколишнього середовища та здоров»я населення. Гігієнічні рекомендації лягли в основу розроблених НВО «Енергосталь» ТерКСОП, що визначають стратегію природоохоронної діяльності в межах вивчених територій до 2005 — 2010 років.

В перші роки існування Українського інституту комунальної гігієни під керівництвом Олександра Микитовича Марзеєва й при його безпосередній участі вивчались забруднення атмосферного повітря промисловими викидами, стан очистки стічних вод, очищення населених місць.

На жаль, ці питання залишились актуальними і у наші дні, — в результаті вивчення кожного з них була сформована окрема галузь комунальної гігієни.

Виконані порівняльні дослідження стану забруднення атмосферного повітря сучасних міст з типовим для України характером промислового розвитку та визначені пріоритетні речовини для контролю за якістю повітря на національному та регіональному рівнях. Очікується розробка уніфікованої системи медико-екологічних показників оцінки якості атмосферного повітря сучасних міст, нових нормативів якості атмосферного повітря.

Як і в попередні роки, основний внесок в забруднення атмосферного повітря населених місць України чинять промислові підприємства (65 % загальних викидів). Виявлено, що серед останніх найбільша питома вага в загальному обсязі викидів припадає на підприємства металургійної, вугільної, хімічної, нафтохімічної промисловості, машинобудування, енергетики. Встановлено, що вказані види виробництва сконцентровані, в основному, в Донецько-Придніпровському промисловому регіоні. У порівняні з Центральним регіоном тут на душу населення припадає в 4,0 рази більше викидів шкідливих речовин (27,1 кГ проти 66,7 кГ). В 5,42 рази (50 кГ) їх більше, ніж в Південному регіоні та в 7,6 рази (35,4 кГ) більше, ніж в Західному регіоні.

Незважаючи на деяке зниження вмісту антропогенних домішок в атмосферному повітрі в цілому на Україні, рівень забруднення повітряного басейну населених місць характеризується науковцями як дуже високий.

В розвиток дослідження якості атмосферного повітря в Українському інституті загальної та комунальної гігієни ім. О.М.Марзеєва вперше в світі були розроблені наукові основи гігієнічного нормування хімічних канцерогенів. Аналіз макромасштабних ефектів в промислових містах (Дніпродзержинськ, Кривий Ріг, Київ, Шостка ) показав, що рівень вмісту канцерогенів зростає для великих міст по мірі розміщення в них небезпечних в канцерогенному відношенні виробництв, а також за рахунок розвитку мережі автомагістралей.

Проведена інвентаризація джерел утворення канцерогенних речовин, створена база даних про викиди хімічних канцерогенів на підприємствах металургічної, коксохімічної, нафтопереробної, вуглебрикетної промисловості, шинного виробництва, асбестотехнічних виробів, танкерів, теплоелектростанцій. Накопичені дані про вміст канцерогенних речовин в паливних копалинах ( вуголь, нафта, газ), продуктах їх термічної переробки, сільськогосподарської продукції, а також в продуктах тваринного та рослинного походження.

За час існування інституту було вивчено санітарний стан великих рік України (Дніпро та його притоки, Дністер, Дунай, Південний Буг ) та 240 малих річок, розроблені заходи по їх оздоровленню . Обгрунтовані теоретичні та практичні підвалини охорони водоймищ від забруднення стічними водами металургійних, хімічних, целюлозно-паперових підприємств та принципи глибокої очистки міських і деяких категорій промислових стічних вод.

Вивчено вплив хімічного складу питних вод на здоров»я населення більш ніж 25 міст та населених пунктів України та рекреаційного водокористування — на інфекційну захворюваність. Особливістю останніх років стало небезпечне вірусне забруднення стічних вод внаслідок тривалого виживання вірусів в об»єктах навколишнього середовища та стійкості до фізико-хімічних факторів. При цьому існуючі в Україні методи очистки водопровідної та стічних вод не розраховані на звільнення від вірусів. Встановлено взаємозв»язок циркуляції ентеровірусів серед людей і в об»єктах довкілля, що свідчить про провідну роль абіотичних об»єктів у підтриманні епідемічного процесу ентеровірусних інфекцій на досить високому рівні.

У 1923 році О.М.Марзеєвим була одержана блискуча перемога над паразитарним тифом та холерою, але цей досвід став у пригоді санітарно-епідеміологічній службі вже у 1994 — 1995 роках, коли в Україні було зареєстровано 1370 випадків холери і коло тисячі вібріононосіїв. В 1996 році в об»єктах довкілля 7 регіонів України виявлено 27 штамів збудників холери, що не дає підстави вважати сприятливим прогноз з холери на послідуючі роки. Також і в Закарпатті внаслідок недоліків в системі водопостачання сформувалось постійне вогнище черевного тифу, яке періодично дає половину всієї захворюваності цією інфекцією в Україні.

В післявоєнні часи головна увага науковців-гігієністів була зосереджена на двох найбільш актуальних проблемах. Це, поперше розвиток Донбасу, і, по-друге, українське село, яке вступило на шлях колективного господарства. У відповідь на наспупні зміни в житті сільських мешканців спеціалістами з комунальної гігієни було встановлено, що в умовах інтенсивної технології відходів тваринництва, довготривалого функціонування зрошувальних систем з використанням міських і промислових стічних вод, їх осадків на сільськогосподарських угіддях відбувається стійке забруднення грунту бактеріями групи кишкової палички та яйцями геогельмінтів.

Дана еколого-гігієнічна характеристика забруднення грунтів сполуками важких металів; визначений ризик для здоров»я населення одночасно присутніх в грунті антропогенних хімічних забрудників різної природи: важких металів, пестицидів, мінеральних та органічних добрив.

Виконані дослідження дозволили науково обгрунтувати стратегію санітарного очищення міських та сільських населених місць на сучасному етапі, зокрема, щодо гігієнічних критерхіїв вибору методів знешкодження твердих побутових відходів.

Очолюючи санітарно-епідеміологічний відділ Наркомздоров»я, О.М.Марзеєва багато уваги приділяв благоустрою курортів.

Високі антропогенні навантаження, які накопичилися за роки розбудови народного господарства України, призвели до високого рівня забруднення прибережної зони моря, наявності процесів евтрофікації і зниження рекреаційної цінності значних територій морського узбережжя. Починаючи з 1996 року ми вже не маємо тієї якості морських вод в районах розвиненого туризму, яка б відповідала стандартам. Встановлено, що найбільш несприятлива ситуація склалася в прибережних водах Азовського моря Донецького регіону, де діє комплекс факторів, обумовлених скидом побутових та промислових стічних вод.

Виявлено, що в 38,2 % вивчених проб морської води кількість нафтопродуктів досягає 40 ГДК, перевищення допустимого БПК — 5 регіструється у 55,7 % випадків. Разом з тим зафіксовано поліпшення санітарно-гігієнічного стану прибрежних вод Бердянська, Генічеська, Судака.

Одразу після Великої Вітчизняної війни Олександр Микитович організував та провів вивчення санітарних наслідків руйнування міст та сіл в період окупації, одночасно даючи гігієнічні рекомендації відносно подальшого благоустрою відбудованого житла.

З того часу побут та умови проживання наших співвітчизників значно змінилися за рахунок появи нових факторів впливу на організм та здоров»я людини. Співробітниками НДІ загальної та комунальної гігієни науково обгрунтовані мінімально-допустимі та оптимальні рівні пріоритетних параметрів мікроклімату та повітряного обміну в приміщеннях житлових та громадських споруд, а також таких нових чинників, як іонізованість повітря, статичне електричне поле. Визначені критерії гігієнічної сертифікації побутових газових,електротехнічних та електронних виробів, яких в нашому помешканні стає все більше і більше.

На протязі ряду років розробляються методичні підходи та виконуються дослідження по гігієнічній ренгламентації препаратів побутової хімії, в тому числі синтетичних миючих засобів на основі поверхово-активних речовин. Установлені безпечні для здоров»я людини умови їх використання в побуті.

Останні роки своєї діяльності О.М.Марзеєв присвятив координації науково-гігієнічної та науково-практичної роботи по гігієнічному забезпеченню Каховського гідровузла. Тому розгляд проектних матеріалів, участь у розробці державних програм, спрямованих на поліпшення екологічної ситуації в Україні та захист здоров»я населення являється одним з найважливіших розділів роботи з проблеми, що розглядається. Тільки за 1997-1998 роки було вивчено та видано заключень більш ніж на 200 проектних матеріалів та програм, серед яких: робочий проект «З»єднувальний нафтопровід НПК «Южний-Західна Україна», Національна програма охорони та відродження Чорного та Азовського морів, проекти реконструкції Дніпро ГЕС-1 та Київської ГЕС, проект «Екологічне оздоровлення басейну ріки Сіверський Донець», проект ліквідації шахти Червоноградська та інші.

О.М.Марзеєв приділяв важливу увагу задачам комплексного вивчення забруднення навколишнього середовища та оздоровлення населення України. В розвиток цієї думки наукові розробки гігієністів України в усі подальші роки були спрямовані на вирішення найважливішіх проблем гігієнічної науки і санітарної практики та визначення пріоритетних напрямків розвитку профілактичної медицини. Чільне місце тут займають дослідження по удосконаленню гігєнічного регламентування факторів середовища, проте все ще потребують подальшої розробки методичні підходи до визначенняч сумарних рівней реальних хімічних та фізичних навантажень на людину від усіх об»єктів середовища та встановлення пріоритетної вагомості окремих факторів навколишнього середовища для людини. Поряд з встановленням критеріїв оцінки якості довкілля виникає необхідність здійснення пошуку методів оцінки небезпечності існуючих рівней дії несприятливих факторів.

На цей час встановлено, що населення багатьох міст і сіл України піддається дії факторів навколишнього середовища в рівнях, що перевищують гранично допустимі величини та негативно впливають на їх здоров»я.

Прогнозовані до 2010 року зміни довкілля в ряді регіонів України спричинять посилення несприятливих тенденцій у зміні здоров»я людей, що полягає в більш тяжкому перебігу захворювань, хронізації патології, збільшенні розповсюдженності ряду нозологічних форм та класів хвороб.

Але й досі невирішеними залишаються питання зібрання інформації про стан здоров»я населення різних регіонів в державі, аналізу і видання результатів всім зацікавленим установам для оперативного вирішення питань оздоровлення довкілля і укріплення здоров»я людей. Необхідно і в подальшому розвивати дослідження по обгрунтуванню системи фізіологічних показників в доступному біологічному матеріалі людини для гігієнічної оцінки стану предпатології та ранніх змін, що виникають в організмі при несприятливій дії факторів навколишнього середовища різної природи. Не дивлячись на успіхи останніх років в лікуванні ряду інфекційних хвороб, біологічне забруднення оточуючого середовища і тепер має велике санітарно-гігієнічне значення. В той же час слід зауважити недостатнє вивчення багатьох біологічних факторів в гігієнічному плані, в тому числі стосовно індикації їх в навколишньому середовищі, гігієнічного регламентування, заходів ефективної профілактики захворювант і т.п.

За часів вивчення О.М.Марзеєвим стану забруднення атмосферного повітря ще не могло виникнути питань стосовно ситстеми організації та ведення державного контролю допустимого впливу електромагнітних випромінювань та інших шкідливих фізичних факторів, пріоритетних джерел шуму. Проте саме спеціалісти створеного ним НДІ загальної та комунальної гігієни вперше на Україні визначили гостроту цієї проблеми і зараз інститут являється науково-методичним центром по вивченню закономірностей розподілення в навколишньому середовищі електромагнітних полів широкого діапазону частот та їх впливу на організм людини, подальшого наукового обгрунтування відповідних гігієнічних нормативів для населеня, таких як «Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань». Були розроблені карти шуму й дані гігієнічні рекомендації по нормалізації акустичного клімату для обласних і районних центрів України.

Мабуть, вихована завдяки ідеям О.М.Марзеєва постійна здатність до творчого пошуку допомогла гігієністам України й у боротьбі з наслідками аварії на ЧАЕС. На цей час дана характеристика радіаційного забруднення оточуючого середовища в Україні та здоров»я її населення, розраховані ефективні еквівалентні дози зовнішнього та внутрішнього опромінення жителів зони суворого контролю. Підготовлений цілий ряд практичних рекомендацій, що обумовлять безпеку населення та працюючих в зоні ЧАЕС. Вперше в Україні з позиції медичної науки розроблена концепція створення цілісної системи контролю за безпечною експлуатацією АЕС та протидії радіаційним аваріям.

У радянські часи О.М.Марзеєв прийняв активну участь у становленні системи охорони здоров»я. По його ініціативі і безпосередній участі розроблявся проект санітарного законодавства на Україні. Цю справу учні видатного вченого продовжують і в наші дні. Так, тільки в останні роки Постановою Верховної Ради України був введений в дію Закон «Про збереження санітарного та епідемічного благополуччя населення», розробку якого забезпечували співробітники НДІ загальної та комунальної гігієни. Гігієністи України брали безпосередньо участь в підготовці «Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд», «Положення про гігієнічну регламентацію та державну реєстрацію небезпечних факторів». Розглянуто та внесено доповнення до Закону України «Про безпечність електромагнітних виробів». Крім того, згідно до вказівки МОЗ в попередні роки була почата і зараз продовжується робота над створенням «Водного Кодексу», «Про державну гігієнічну експертизу», «Про зони надзвичайних екологічних ситуацій», «Про збереження генофонду населення України». Вже діє «Закон про охорону атмосферного повітря».

Крім того, в умовах України назріла необхідність в суттєвому корегуванні діючого санітарного законодавства наступного рівня — раніше розроблених методичних та нормативних документів, — та в розробці нових. Для цього при МОЗ України було створено 9 комісій по підготовці нормативних актів (Державні санітарні норми, Державні санітарні правила, Державні санітарні правила та норми, методичні вказівки і т.п.), в яких працюють провідні фахівці- гігієністи.

О.М.Марзеєв часто виступав з доповідями по різним питанням організації санітарної справи, комунальної гігієни та ін., активно пропагуючи найтісніший зв»язок науки та практики, найшвидше впровадження досягнень гігієнічної науки в практику санітарної справи.

Серед нововведень останніх років, які рекомендувались для використання саенідстанціями України, можна назвати: автоматизовану систему математичного аналізу впливу шкідливих чинників на стан здоров»я населення (впроваджена в Донецькій, Симферопільській, Херсонській облСЕС); контроль якості води морських пляжів по розробленим мікробіологічним показникам (впроваджена Донецькою та Запорізькою облСЕС, Бердянською міською СЕС). Методичні рекомендації по мікробіологічному контролю грунту при радіаційному забрудненні використовуються при поточному санітарному нагляді за роботою АЕС в Одеській, Черкаській, Рівненській, Житомирській, Чернігівській, Київській областях та АР Крим, рівно як і багато інших прикладних розробок.

Взагалі ж спільна робота науковців зі спеціалістами практичних закладів охорони здоров»я являється традиційною. Вткористовується сумісне виконання наукової тематики, завдань МОЗ, проведення семінарів та науково-практичних конференцій, підготовка спеціалістів на робочих місцях, консультативна допомога.

Як приклади: представниками МОЗ, Українського центру Держсаннагляду та УНГЦ вивчався якісний склад води в басейні р.Дніпро. Спеціалісти з комунальної гігієни всієї України брали участь у підготовці матеріалів для доповіді Головного державного санітарного лікаря України на засіданні Постійної урядової комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій «Про санітарно-епідеміологічну ситуацію в Україні та заходи щодо недопущення її ускладнення у 1998 році».

Фахівці-гігієністи виїжджали на розслідування спалахів холери у Миколаївській області, випадків забруднення р.Унгулець скидами шахтних та стічних вод Кривбасу, наслідків повені у Закарпатській області.

Талановитий педагог О.М.Марзеєв дбайливо виховував молодь в медичних інститутах та інститутах удосконалення лікарів. Впродовж усіх минулих років багато його учнів втілювали санітарно-протиепідемічну справу в різних місцях нашої країни, та, продовжуючи традиції, готували нове покоління, націлене на свій внесок в розвиток комунальної гігієни. Ось чому зараз на Україні в галузі комунальної гігієни — гігієни навколишнього середовища — працюють 3 НДІ та 15 гігієнічних підрозділів вищих учбових медичних закладів, які налічують 228 науковців, з них 38 — доктори та 118 — кандидати медичних наук.

Найважливіші гігієнічні напрямки дослідницьких розробок, закладені О.М.Марзеєвим, стали основою наукової концепції майбутнього, згідно з якою здоров»я людини, екологічна безпека повинні стати підгрунтям державного будівництва на Україні. Профілактична дисципліна — гігієна навколишнього середовища — повинна стати наукою інтеграційною, а не диференцийованою, складеною з певної кількості не пов»язаних поміж собою положень та пропозицій — в тій саме мірі, в якій являється єдиним організм людини.

Медекопортал

Добавить комментарий

Войти через Ваше имя
Пожалуйста, укажите ваше имя
Электронная почта
Пожалуйста, укажите ваш e-mail
Комментарий
Пожалуйста, оставьте комментарий

наверх
Данная информация предоставлена
с ознакомительной целью.
Не занимайтесь самолечением
Яндекс.Метрика
bigmir)net TOP 100