Антракоз: до чого може призвести запиленість повітря?
Антракоз легень (грец. ανθραξ — вугілля) — захворювання, яке виникає внаслідок відкладання в легенях вугільного пилу, що потрапляє з забрудненого повітря та супроводжується розвитком фіброзу легеневої тканини. Дана патологія, разом з графітозом, сидерозом, силікозом та іншими формами ураження дихальної системи, входить до групи пневмоконіозів.
Що призводить до розвитку антракозу?
Виникнення захворювання пов’язують з систематичним вдиханням вугільного пилу, що міститься в повітрі у високій концентрації за наявності певних чинників. Найчастіше патологія виявляється у шахтарів, а також працівників коксохімічних заводів, гірничо-збагачувальних комбінатів при стажі роботи у вугільній промисловості не менше 15-20 років.
Також характерні для захворювання рентгенологічні зміни виявляються у працівників, пов’язаних з видобутком антрациту і порід, які мають нижчий ступінь вуглефікації, наприклад, кам’яного або бурого вугілля.
До факторів ризику, що підвищують ймовірність розвитку антракозу, відносять:
- Паління.
- Недотримання правил техніки безпеки та охорони праці, тобто зневажливе ставлення до засобів колективного та особистого захисту – використання повітряних фільтрів, респіраторів, тощо.
- Робота з порушенням технологічного процесу вуглевидобутку.
- Наявність хронічних захворювань або вад розвитку органів дихання.
Які ознаки антракозу?
Особливості клінічного перебігу антракозу визначаються важкістю бронхіту, емфіземи й фіброзу легень, що є морфологічними проявами цієї патології. На підставі клінічних особливостей та рентгенологічних змін (про них мова піде в наступному розділі) виділяється 3 стадії розвитку антракозу:
- I стадія. При цьому клінічні прояви захворювання відсутні або можуть бути представленими швидкою стомлюваністю, кашлем, задишкою при фізичному навантаженні, помірними болями або дискомфортом в грудній клітці.
- II стадія. На цьому етапі розвитку у хворих відмічається типова задишка в стані спокою, посилення загального нездужання, кашлю та больових відчуттів у грудях.
- III стадія. Протікає з вираженими ознаками дихальної недостатності. При прогресуючому масивному фіброзі може спостерігатися меланофтиз – відкашлювання мокроти чорного кольору, що обумовлено проривом фіброзних каверн в дихальні шляхи. Також, внаслідок дихальної недостатності, спостерігається бочкоподібна деформація грудної клітки, випинання міжреберних проміжків, ціаноз шкірних покривів.
Важким ускладненням прогресуючої форми антракозу є легенева гіпертензія з правошлуночковою серцевою недостатністю. До того ж пацієнти з антракозом знаходяться в групі ризику туберкульозу органів дихання. Також легенева форма захворювання може поєднуватися з антракозом шкіри – відкладенням частинок вугілля в дермі.
Діагностика антракозу
Діагностика антракозу базується на поєднанні ряду критеріїв, а саме: даних анамнезу (тривалий контакт з вугільним пилом, характерні скарги пацієнта), результатів фізикального обстеження (деформація грудної клітки, ослаблення дихання, притуплення перкуторного звуку) та інструментальної діагностики. Серед останніх провідну роль відіграє рентгенографія грудної клітини, яка з метою деталізації походження та характеристик вогнищевих тіней, може доповнюватись комп’ютерною томографією (КТ).
- I стадія. За даними рентгенографії в середніх відділах легенів визначаються дрібновогнищеві тіні діаметром від 1 до 3-5 мм. При цьому корені легенів розширені, а легеневий малюнок деформований.
- II стадія. Рентгенологічні зміни включають збільшення кількості та розмірів дрібновогнищевих тіней, виражену емфізему, потовщення плеври.
- III стадія. На рентгенограмах легень визначаються окремі масивні затемнення розміром до 5-10 см на фоні множинних дрібновогнищевих утворень і феномена «бджолиних стільників». Іноді в центрі великих тіней видно характерні каверни.
Окрім рентгенографічного дослідження хворим також можуть проводитись:
- Спірометрія, яка дозволяє оцінити ступінь порушення функції зовнішнього дихання.
- Дослідження газового складу крові, яке демонструє важкість дихальної недостатності.
- Бронхоскопія з біопсією, які дозволяють проаналізувати морфологічні та цитологічні зміни легеневої тканини.
Лікування антракозу
Специфічного лікування антракозу не розроблено, а всі терапевтичні заходи мають симптоматичний характер. В першу чергу таким пацієнтам необхідно виключити контакт з вугільним пилом, тому може ставитись питання про переведення в менш запилений відділ (при I стадії) або зміну професійної діяльності (при II та III стадії).
Також, залежно від стадії розвитку, можуть застосовуватись:
- Медикаментозні засоби: бронхолітики, стероїдні препарати, вітамінотерапія.
- Фізіотерапія: інгаляційна терапія, перкуторний масаж грудної клітини. При виражених ознаках дихальної недостатності показана киснева терапія.
Наслідки захворювання безпосередньо залежать від стадії його розвитку на момент встановлення діагнозу. При I стадії антракозу пацієнти можуть зберігати працездатність, тоді як при II та III стадії часто вирішується питання про присвоєння інвалідності.
Джерела інформації:
