Уютный сайт о здоровье

  • УКР
  • РУС

Бронхоектатична хвороба: етіологія, основні прояви, лікування

Бронхоектатична хвороба: етіологія, основні прояви, лікування

Бронхоектатична хвороба (грец. Brónchos, трахея + éktasis, розтягування) – набуте або вроджене захворювання, що характеризується хронічним гнійним процесом в незворотньо змінених (розширених, деформованих) і функціонально неповноцінних бронхах, переважно нижніх відділів легень.

Чому виникає бронхоектатична хвороба?

Бронхоектатична хвороба в залежності від етіології, класифікується на два основні види:

  • Вроджена – пов’язана з порушенням мукоциліарного кліренсу, тобто руху війок дихальної системи та переміщення слизу (муковісцидоз, синдром Юнга, первинна дискінезія війок – синдром Картагенера), первинними імунодефіцитами, дефіцитом α1-антитрипсину, іншими рідкісними вродженими вадами розвитку.
  • Набута – пов’язана з важкими інфекціями (бактеріальними або викликаними вірусом кору), захворюваннями, що ведуть до фіброзу легень (саркоїдоз, пневмоконіози, ревматоїдний артрит, ідіопатичний легеневий фіброз, анкілозуючий спондилоартрит або хвороба Бехтєрєва, синдром Шегрена, неспецифічний виразковий коліт), вдиханням токсичних газів або тепловим пошкодженням, звуженням бронхів (незалежно від причини – напр. новоутворення, чужорідне тіло), СНІДом, променевим пошкодженням легень, шлунково-стравохідним рефлюксом, хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ).

Легені

Які симптоми бронхоектатичної хвороби?

В більшості випадків захворювання розвивається поступово, малопомітно для хворого. Найбільш типовими проявами бронхоектатичної хвороби є:

  • Хронічний кашель з виділенням великої кількості харкотиння, як правило, гнійного характеру. В разі формування великих бронхоектазів може бути відхаркування «повним ротом» (особливо вранці, при зміні положення тіла).
  • Підвищення температури тіла до 38℃.
  • Неприємний запах з рота.
  • Задишка, що виникає навіть при незначному фізичному навантаженні.
  • Поява сторонніх шумів, наприклад – свисту, при диханні.
  • Кровохаркання.
  • Часті інфекції нижніх дихальних шляхів – ГРВІ, грип.

На більш пізніх етапах розвитку патології виникають ознаки хронічної дихальної недостатності, а саме:

  • Ціаноз – синюшність шкіри кінцівок, згодом – обличчя і всього тіла.
  • Деформація дистальних фаланг пальців у вигляді барабанних паличок.
  • Загальне виснаження, втрата маси тіла.

Діагностика бронхоектатичної хвороби

Діагностика бронхоектатичної хвороби передбачає, окрім збору даних анамнезу, скарг пацієнта та огляду лікарем, застосування додаткових методів обстеження. Діагностична програма при підозрі на це захворювання включає в себе наступні пункти:

  • Рентгенографія органів грудної клітини. Досить часто рентгенограма може відповідати віковій нормі при неускладнених випадках, проте при тяжкому перебігу визначається посилення легеневого малюнка за рахунок бронхіального компонента: розширення просвіту бронхів різних рівнів, потовщення стінок бронхів, часткове заповнення їх мокротою, з формуванням вогнищевих тіней, деформація легеневого малюнка, формування перібронхіальних муфт за рахунок набряку і фіброзу.
  • Комп’ютерна томографія грудної клітки. Вона дозволяє підтвердити діагноз при нечіткості даних рентгенографії, виявляючи типові ознаки: розширення просвіту бронхів і потовщення їх стінок, відсутність зменшення діаметра бронхів по їх довжині, видимість бронхів на відстані <1 см від стінки грудної клітини, симптом «перстня»).
  • Бронхоскопія. Являє собою візуальний огляд дихальних шляхів за допомогою гнучкого або жорсткого бронхоскопа. Застосовується в разі виявлення односторонніх бронхоектазів, короткотривалих симптомів або кровохаркання.
  • Бактеріологічне дослідження мокротиння, що виконується для оцінки чутливості виявлених бактерій до антибактеріальних препаратів. Як правило, проводиться періодично, з частотою до 2 разів на рік.
  • Спірометрія – оцінка параметрів дихання. Рекомендується щорічно або частіше; як правило, за її результатами виявляються порушення вентиляції обструктивного типу, тяжкість яких корелює з тяжкістю захворювання.
  • Специфічні дослідження, направлені на виявлення потенційних причин захворювання, в тому числі муковісцидозу, імунних порушень, порушень мукоциліарного кліренсу, ВІЛ-тест і т.д.

Лікування бронхоектатичної хвороби

Лікування захворювання залежить від характеру та тривалості його перебігу, наявності супутніх патологій та загального стану пацієнта. Воно може включати в себе наступні підходи:

  • Антибактеріальна терапія: в залежності від чутливості висіяних бактерій можуть застосовуватись: захищені пеніциліни (амоксицилін + клавуланат), макроліди (азітроміцин, кларитроміцин), цефалоспорини (цефтріаксон), фторхінолони (ципрофлоксацин) і т.д.
  • Симптоматична і патогенетична терапія. Передбачає застосування ліків, направлених на полегшення перебігу захворювання та усунення його симптомів, наприклад: муколітики при муковісцидозі, бронхолітики (β2-агоністи, антихолінергічні препарати) в разі гіперреактивності бронхів.
  • Фізіотерапія: процедури, що полегшують виділення мокротиння з бронхів – постуральний дренаж в поєднанні з вібрацією грудної клітини, вправи контрольованого дихання і ін.
  • Хірургічне лікування. Може передбачати резекцію (видалення) легені (зазвичай частки або декількох сегментів) в разі розташування бронхоектазів в обмеженому просторі або в разі кровотечі, що загрожує життю.

Джерела інформації:

  1. https://www.lvrach.ru/2004/02/4531083
  2. http://rep.bsmu.by/bitstream/handle/BSMU/1738/Бронхоэктатическая%20болезнь%20у%20детей.pdf?sequence=3&isAllowed=y
  3. https://cyberleninka.ru/article/n/bronhoektaticheskaya-bolezn-u-detey

ІНШІ СТАТТІ

Бронхоектаз: основні симптоми, причини та лікування бронхоектатичної хвороби

Бронхоектаз: основні симптоми, причини та лікування бронхоектатичної хвороби

Додати коментар

Війти через Ваше ім'я
Будь ласка, вкажіть ваше ім'я
Електронна пошта
Будь ласка, вкажіть ваш e-mail
Коментар
Будь ласка, залиште коментар

вгору
Дана інформація надана
з ознайомчою метою.
Не займайтеся самолікуванням
Яндекс.Метрика
bigmir)net TOP 100