Уютный сайт о здоровье

  • УКР
  • РУС

Емфізема легень: причини, клінічні ознаки, лікування

Емфізема легень: причини, клінічні ознаки, лікування

Емфізема легень (від дав. гр. ἐμφυσάω — надуваю, роздмухую, розбухаю) — збільшення об’єму альвеол (повітряних міхурців в легенях) шляхом руйнування перетинок між ними та формування булл. Таким чином збільшується загальний повітряний об’єм легень, порушується їх рухливість та погіршується повітрообмін, значно утруднюється процес дихання, зокрема – вдих.

Що може стати причиною емфіземи легень?

Емфізема легень – це поліетіологічне захворювання, тобто її розвиток може бути зумовлений різними, не пов’язаними між собою факторами або їх поєднаннями. До найбільш значущих причин формування патології відносяться:

  • Вроджена недостатність α-1 антитрипсину, що приводить до руйнування протеолітичними ферментами альвеолярної тканини легенів.
  • Тривале тютюнопаління.
  • Довготривале вдихання токсичних речовин і полютантів. Серед останніх особливо небезпечні: діоксид сірки (SO2) і азоту (NO2), озон і дрібні фракції пилу. Як правило, подібний механізм розвитку захворювання спостерігається серед працівників шкідливих виробництв.
  • Бронхіальна астма та хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ).
  • Часті запалення легень – пневмонії.

Які симптоми виникають при емфіземі легень?

Клінічні ознаки емфіземи легень досить характерні і включають наступні симптоми та синдроми:

  • Задишка, що має інспіраторний характер, тобто супроводжується значним утрудненням вдиху. Як правило, вона розвивається поступово, протягом десятиліть, спочатку виникаючи тільки при фізичних навантаженнях, а згодом – в стані спокою.
  • Кашель, як правило, сухий. Проте, при загостренні супутнього ХОЗЛ, він супроводжується виділенням помірної кількості слизово-гнійного мокротиння.
  • Ознаки дихальної недостатності виникають при тривалому перебігу захворювання. До їх списку, окрім вищезгаданої задишки, відносяться: ціаноз (синюшне забарвлення шкіри обличчя і кінцівок, згодом – всього тіла), набряки обличчя, набухання шийних вен.
  • Втрата маси тіла. Цей симптом також спостерігається у пацієнтів з тривалим стажем емфіземи легень. Виснаження хворих обумовлено значними енергетичними витратами міжреберних м’язів та діафрагми в процесі дихання, що обумовлено значним повітряним опором легень.
  • Деформація грудної клітки. У пацієнтів з вираженою емфіземою легень формуються збільшена, бочкоподібна (циліндричної форми) грудна клітка та розширені міжреберні проміжки, спостерігаються випинання надключичних ямок.

Які методи діагностики дозволяють діагностувати емфізему легень?

Для встановлення діагнозу лікар поєднує дані анамнезу (тривалий стаж паління, виробничі шкідливості, перенесені захворювання легень) та скарги пацієнта з результатами наступних додаткових методів обстеження:

  • Рентгенографія органів грудної клітки. На отриманих знімках визначається: підвищення прозорості легеневих полів, збіднений судинний малюнок, обмеження рухливості купола діафрагми і його низьке розташування, майже горизонтальне положення ребер, звуження тіні серця, розширення загрудинного простору. За низької інформативності рентгенографії, вона може доповнюватись комп’ютерною томографією (КТ) легень.
  • Дослідження функції зовнішнього дихання: спірометрія, пікфлоуметрія та ін. На ранніх етапах розвитку емфіземи легень виявляється обструкція дистальних відділів дихальних шляхів зі збільшенням залишкового об’єму легень (ЗОЛ), зменшенням життєвої ємності легень (ЖЄЛ) та проби Тиффно. Проведення тесту з інгаляційними бронходилятаторами показує незворотність обструкції (відсутність позитивних змін), характерну саме для емфіземи легенів.
  • Лабораторні тести. Аналіз газового складу крові виявляє гіпоксемію (зниження насиченості крові киснем) і гіперкапнію (підвищений вміст вуглекислого газу), загальний клінічний аналіз – поліцитемію (збільшення Hb, еритроцитів, в’язкості крові). Також, за необхідності, проводиться вимірювання рівня α-1-інгібітору трипсину.

Які існують підходи до лікування емфіземи легень?

Специфічних терапевтичних заходів для цієї патології не існує. Головним аспектом на початку лікування  є припинення дії провокуючих факторів (припинення паління, зміна місця роботи, лікування хронічних захворювань органів дихання). В загальному можна виділити дві основні терапевтичні тактики при емфіземі легень:

  • Консервативна терапія, яка націлена на усунення симптомів захворювання. Як правило, хворі потребують довічного застосування інгаляційних і таблетованих бронхолітиків (сальбутамолу, фенотеролу, теофіліну і ін.) та глюкокортикостероїдів (будесоніду, преднізолону). При розвитку вираженої дихальної недостатності можливе періодичне проведення кисневої терапії. Окрім цього, в комплекс лікування емфіземи легень включають дихальну гімнастику.
  • Хірургічне лікування полягає в проведенні операції по зменшенню обсягу легеневої тканини. Суть методу зводиться до резекції периферичних ділянок легені, що викликає «декомпресію» іншої частини органа. У важких випадках єдиним ефективним способом допомогти хворому може бути виключно трансплантація легені.

Джерела інформації:

  1. https://www.rmj.ru/articles/pulmonologiya/Emfizema_legkih/
  2. https://cyberleninka.ru/article/n/emfizema-legkih
  3. https://journal.pulmonology.ru/pulm/article/viewFile/1854/1353

Додати коментар

Війти через Ваше ім'я
Будь ласка, вкажіть ваше ім'я
Електронна пошта
Будь ласка, вкажіть ваш e-mail
Коментар
Будь ласка, залиште коментар

вгору
Дана інформація надана
з ознайомчою метою.
Не займайтеся самолікуванням
Яндекс.Метрика
bigmir)net TOP 100