Гангрена легені: механізм розвитку, основні прояви, можливості лікування

Гангрена легені – це деструктивний процес у легені, що характеризується гнійно-гнильним некрозом великої ділянки легеневої паренхіми без чіткої межі зі здоровими тканинами та зі схильністю до подальшого розповсюдження. Серед неспецифічних деструктивних захворювань легень на частку гангрени припадає 10-15%. Також відомо, що ця патологія набагато частіше розвивається у чоловіків середнього віку.
Чому виникає гангрена легені?
Гнійний процес, що є морфологічною основою гангрени легені, спричиняє потрапляння в легеневу тканину патогенної (часто – анаеробної) мікрофлори. Найчастіше це: пневмокок, гемофільна паличка, ентеробактерії, золотистий стафілокок, клебсієла, синьогнійна паличка, фузобактерії, бактероїди та ін.
Також важливу роль в розвитку захворювання відіграють імунодефіцитні стани, такі як: ВІЛ-інфекція та СНІД, куріння, наркоманія, алкоголізм, прийом кортикостероїдів (при бронхіальній астмі або ревматологічних патологіях), онкологічні захворювання та їх лікування (променева терапія, хімієтерапія).
Окрім цього, в розрізі етіології гангрени легені доцільно розглянути механізми потрапляння збудників в легеневу тканину. Найбільш поширеними серед них є:
- Аспіраційний механізм розвитку гангрени легені пов’язаний з вдиханням інфікованого секрету носоглотки, вмісту шлунка і верхніх дихальних шляхів. Подібний механізм зустрічається при аспіраційній пневмонії; дисфагії, шлунково-стравохідному рефлюксі; станах, пов’язаних з алкогольним сп’янінням, наркозом, черепно-мозковими травмами. Нерідко вторинне інфікування легені виникає на тлі обтурації бронха пухлиною або стороннім тілом, тромбоемболії легеневої артерії.
- Контактний механізм пов’язаний з місцевими гнійно-запальними процесами: бронхоектатичною хворобою, пневмонією, абсцесом легені і ін.
- Травматичний механізм. У деяких випадках гангрена легені є наслідком безпосереднього інфікування легеневої тканини при проникаючих пораненнях грудної клітки.
- Гематогенний і лімфогенний механізми. Ці шляхи інфікування спостерігаються при сепсисі, остеомієліті, ангіні, гнійному паротиті, гострому апендициті, кишковій непрохідності і т. д.
Які ознаки гангрени легені?
Перебіг гангрени легені завжди супроводжується тяжким або вкрай тяжким станом пацієнта. Клінічно захворювання проявляється наступними групами симптомів:
- Симптоми запалення і інтоксикації, до яких відносятся: висока лихоманка (39-40 ° С) з ознобами і проливним потом, головний біль, слабкість, відсутність апетиту та втрата маса тіла, безсоння.
- Біль у відповідній половині грудної клітини, який посилюється під час глибокого вдиху і слабшає при спокійному диханні. Больовий синдром свідчить про залучення в патологічний процес плеври – розвиток гнійного плевриту.
- Болісний кашель, який супроводжується виділенням мокроти, виникає через кілька днів після появи загальних симптомів. Мокрота, як правило, має брудно-сірий колір і різко смердючий запах; при кашлі відділяється повним ротом; за добу її кількість може досягати 600-1000 мл і більше.
- Дихальна недостатність: блідість шкірних покривів, акроціаноз (синюшний відтінок шкіри пальців і долонь, обличчя), задишка.
Діагностика гангрени легені
Діагностика при гангрені легені передбачає зіставлення клініко-анамнестичних даних, результатів лабораторних та інструментальних досліджень. Серед останніх найбільш важливими є:
- Дослідження крові. Загальний аналіз крові виявляє загальні ознаки запального процесу (підвищення ШОЕ, нейтрофільний лейкоцитоз, анемія). Зміни біохімічного профілю крові характеризуються вираженою гіпопротеїнемією, а при газовому аналізі виявляється підвищення концентрації вуглекислого газу і зниження кисню (гіперкапнія та гіпоксемія відповідно).
- Рентгенографія або комп’ютерна томографія (КТ) легенів, що дозволяють виявити велике затемнення (порожнину розпаду неоднорідної щільності) з тенденцією до поширення, а також тканинні секвестри різної величини та накопичення рідини в плевральній порожнині.
- Аналіз мокротиння. Мікроскопічне дослідження мокротиння виявляє велику кількість лейкоцитів, еритроцитів, некротизовані елементи легеневої тканини, відсутність еластичних волокон. Подальший бактеріологічний посів мокротиння дозволяє ідентифікувати збудників, визначити їх чутливість до антимікробних препаратів.
- Бронхоскопія. При проведенні бронхоскопії виявляються ознаки дифузного гнійного запалення бронхів; іноді – обтурацію бронха стороннім тілом або пухлиною.
Лікування гангрени легені
Лікування гангрени легені – це складний, комплексний процес, що передбачає проведення інтенсивної медикаментозної (етіотропної, патогенетичної і симптоматичної) терапії, санації дихальних шляхів та гнійної порожнини, при необхідності – хірургічне втручання. Дещо детальніше про кожен з компонентів:
- Етіотропна терапія передбачає вплив на першопричину захворювання – патогенні бактерії. З цією метою використовуються комбінації двох антибактеріальних препаратів широкого спектра дії в максимальних дозах. В процесі лікування гангрени легені поєднують парентеральне (внутрішньовенне, внутрішньом’язове) і місцеве введення антибіотиків (в бронхіальне дерево, плевральну порожнину).
- Симптоматична та патогенетична терапія. З метою корекції інтоксикаційного синдрому призначається інтенсивна інфузійна терапія з внутрішньовенним введенням низькомолекулярних плазмозамінних розчинів, водно-електролітних сумішей, плазми крові, альбуміну. Також, в залежності від ситуації, використовуються десенсибілізуючі засоби, вітаміни, антикоагулянти, дихальні аналептики, серцево-судинні засоби, імуномодулятори. У важких випадках проводиться киснева терапія, плазмаферез, призначаються інгаляції з протеолітичними ферментами і бронхолітиками.
- Інвазивні методи терапії. Для безпосереднього дренування гнійного осередку вдаються до лікувальних бронхоскопій з аспірацією секрету та введенням антибіотиків. При розвитку плевриту проводять пункцію плевральної порожнини з видаленням ексудату.
- Хірургічне лікування. Залежно від поширеності деструктивних змін об’єм оперативного втручання може включати резекцію легенів в обсязі однієї-двох часток або пневмонектомію (видалення всієї легені).
Джерела інформації: