Уютный сайт о здоровье

  • УКР
  • РУС

Мастоїдит: причини розвитку, симптоми, підходи до лікування

Мастоїдит: причини розвитку, симптоми, підходи до лікування

Мастоїдит – запалення слизової вистилки печери (антрума) і пористих структур соскоподібного відростка скроневої кістки, розташованого позаду вуха і містить заповнені повітрям кісткові порожнини.

Вважається, що гострий мастоїдит – найчастіше ускладнення гострого середнього отиту. Найбільш часто розвивається у дітей у віці від 1 року до 7 років, дещо рідше у осіб від 20 до 29 років.

Причини мастоїдиту

Мастоїдит може бути самостійним, первинним захворюванням, а також виникати в якості ускладнення інших патологій. Найбільш часто виділяють наступні механізми розвитку запалення соскоподібного відростка:

  • Отогенний. Найбільш часто виникає вторинний мастоїдит, обумовлений поширенням інфекції до соскоподібного відростку з барабанної порожнини середнього вуха. Його збудниками можуть бути патогенні пневмококи, стрептококи, стафілококи і ін.
  • Гематогенний. Рідше захворювання виникає внаслідок гематогенного (разом з током крові) проникнення інфекції при сепсисі, вторинному сифілісі, туберкульозі.
  • Травматичний. Первинний мастоїдит виникає при травматичних ушкодженнях соскоподібного відростка внаслідок удару, вогнепального поранення, черепно-мозкової травми.

Окрім цього, існують провокуючі фактори, до яких відносяться:

  • Зниження опірності організму при хронічних захворюваннях (цукровий діабет, туберкульоз, бронхіт, гепатит, пієлонефрит, ревматоїдний артрит та ін.).
  • Захворювання ЛОР-органів (хронічний риніт, фарингіт, ларинготрахеїт, синусити).
  • Наявність морфологічних змін в структурах вуха в зв’язку з перенесеними раніше захворюваннями (травми вуха, аероотит, зовнішній отит, адгезивний середній отит) або вроджені вади розвитку.

Симптоми мастоїдиту

У дорослих мастоїдит проявляється вираженим погіршенням загального стану з підйомом температури до 39°С, головним болем. Також виникають шум і біль у вусі, зниження слуху, інтенсивний біль за вухом, почуття пульсації в області соскоподібного відростка. Біль іррадіює в скроневу і тім’яну область, орбіту, верхню щелепу. Об’єктивно при мастоїдиті відзначається почервоніння і набряклість завушній області, зміщення вушної раковини назовні. У немовлят часто виявляються неспецифічні симптоми, такі як зниження або втрата апетиту, діарея або підвищена збудливість.

Діагностика мастоїдиту

Діагностика мастоїдиту ґрунтується на характерних скаргах пацієнта, анамнестичних відомостях про перенесену травму або запаленні середнього вуха, даних огляду і пальпації завушній області та даних додаткових методів обстеження:

  • Отоскопія – огляд слухового проходу. При ньому виявляються типові для середнього отиту запальні зміни з боку барабанної перетинки, при наявність в ній отвори відзначається рясне виділення гною. Характерною ознакою мастоїдиту є нависання задньо-верхньої стінки слухового проходу.
  • Аудіометрія і дослідження слуху камертоном дозволяють встановити характер (як правило – кондуктивний) ступінь приглухуватості у пацієнта з мастоїдитом.
  • Рентгенографія скроневої кістки. Рентгенологічна картина мастоїдиту характеризується відсутністю пористої структури соскоподібного відростка, замість якої визначається одна або кілька великих порожнин. Краща візуалізація досягається при проведенні комп’ютерної томографії (КТ).

Лікування мастоїдиту

Тактика лікування при мастоїдиті залежить від стадії розвитку захворювання, наявності супутніх патологій та ризику розвитку ускладнень, в тому числі – можливості інфікування центральної нервової системи. Загалом в схему терапії включають наступні пункти:

  • Етіотропне лікування включає призначення антибактеріальних препаратів. Із препаратів перевага надається захищеним пеніцилінам (амоксицилін з клавулановою кислотою), макролідам (азитроміцин) та цефалоспоринам (цефаклор, цефтриаксон, цефотаксим).
  • До патогенетичної терапії входить призначення судинозвужувальних крапель у ніс, щоб покращити дренажну функцію слухової труби.
  • Місцево у вухо призначають: спиртовий хлорофіліпт, 3% борний спирт, 5% карболово-гліцеринові краплі або камфорну олію (в теплому вигляді), отинум, отипакс – при відсутності перфорації барабанної перетинки.
  • Симптоматична терапія. Це насамперед призначення знеболюючих та жарознижуючих препаратів: анальгіну, аспірину, парацетамолу, кеторолаку, ібупрофену з парацетамолом.
  • Фізіотерапевтичні процедури. На хворе вухо призначається при невисокій температурі тіла та при малій симптоматиці: УВЧ, ЛУЧ-2, лампа «Солюкс». У домашніх умовах використовують зігріваючий напівспиртовий компрес, сухі теплі пов’язки, синє світло.

Джерела інформації:

  1. http://purl.obolibrary.org/obo/doid/releases/2019-08-22/doid.owl
  2. http://www.nlm.nih.gov/medlineplus/ency/article/001034.htm
  3. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/11165635/
МіткиМастоїдит

Додати коментар

Війти через Ваше ім'я
Будь ласка, вкажіть ваше ім'я
Електронна пошта
Будь ласка, вкажіть ваш e-mail
Коментар
Будь ласка, залиште коментар

вгору
Дана інформація надана
з ознайомчою метою.
Не займайтеся самолікуванням
Яндекс.Метрика
bigmir)net TOP 100