Уютный сайт о здоровье

  • УКР
  • РУС

Парасистолія: чим обумовлений і як проявляється цей вид аритмії?

Парасистолія: чим обумовлений і як проявляється цей вид аритмії?

Парасистолія – вид аритмії, пов’язаний з наявністю одного або декількох додаткових водіїв ритму. Кожен з додаткових центрів збудження (парацентрів) здатний викликати неритмічне скорочення передсердь, шлуночків або всього серця. Згідно зі статистичними даними, це захворювання виявляється з частотою 1-2 випадки на 1000 населення.

Чому виникає парасистолія?

Розвиток даного типу аритмії пов’язаний з порушенням обміну речовин в клітинах міокарду, в першу чергу іонів: натрію, калію, кальцію, магнію. Зміни метаболізму негативно впливають на провідну систему серця, провокуючи утворення парацентру – ще одного, патологічного вогнища збудження, здатного працювати автономно або напівавтономно від основного водія ритму серця.

Факторами, що можуть призводити до парасистолії, є:

Функціональні порушення. До цієї групи входять аритмії, пов’язані з порушенням функцій того чи іншого процесу в організмі при відсутності морфологічних змін з боку міокарду:

  • Нейрогенна дисфункція: неврози, вегето-судинна дистонія і т.д.
  • Шкідливі звички: паління, вживання алкоголю, наркотичних речовин.
  • Гормональний дисбаланс: тиреотоксикоз, гемохроматоз.
  • Вживання деяких харчових і лікарських речовин: кофеїну, антидепресантів, еуфіліну, глюкокортикоїдів, діуретиків, серцевих глікозидів).
  • Тривалі фізичні навантаження, наприклад – при професійних заняттях спортом.

Органічні ураження. Це безпосередні пошкодження тканини серця, що призводять до порушення нормального функціонування його провідної системи. Сюди відносяться: морфологічні зміни на тлі ішемічної хвороби серця, інфаркту міокарда, ендокардиту, перикардиту, кардіоміопатії, ревматичної лихоманки, вад розвитку, травм, оперативних втручань, впливу рентгенівського опромінення. Значну роль відіграють системні порушення обміну речовин, які негативно позначаються на функції міокарду: амілоїдоз серця, колагенози, подагра.

Якими симптомами супроводжується парасистолія?

Специфічних клінічних ознак парасистолії не існує. Тобто захворювання супроводжуються симптомами, характерними для великої кількості інших патології серця. При цьому суб’єктивні прояви зазвичай вкрай мізерні або відсутні зовсім. Найчастіше при параситолії виникають:

  • Відчуття переворотів, «завмирання» і «поштовхів» серця, які можуть супроводжуватись нападами прискореного серцебиття.
  • Підвищена стомлюваність, загальна слабкість, запаморочення, зниження працездатності.
  • Болі в серці, епізоди втрати свідомості.

У деяких людей захворювання протікає безсимптомно. В цьому випадку парасистолія виявляється випадково під час профілактичних оглядів в момент запису електрокардіограми.

Також варто сказати, що парасистолія призводить до серйозних ускладнень. Це можуть бути:

  • Фібриляція шлуночків (часта і нерегулярна діяльність шлуночків) – порушення ритму, яке з високою часткою ймовірності призводить до смерті.
  • Серцева недостатність (порушення, пов’язані зі зниженням скорочувальної здатності серця) – розвивається при тривалому перебігу захворювання.

Яким чином діагностується парасистолія?

Діагностика парасистолії, окрім збору анамнезу та скарг пацієнта, передбачає ряд додаткових методів дослідження. Як правило, це інструментальні методики, що дозволяють деталізувати загальний стан міокарду, його функцію та наявні морфологічні та функціональні зміни.

  • ЕКГ (електрокардіографія). На кардіограмі у таких хворих можна виявити два незалежних водії ритму, локалізацію парацентру (наприклад – шлуночок чи передсердя). Головною відмінністю від екстрасистолії є постійно мінливий інтервал від попереднього нормального серцевого скорочення до патологічного.
  • Добове моніторування електрокардіограми по Холтеру. Дане дослідження проводиться, якщо робота парацентру виникає періодично або пов’язана з певними зовнішніми впливами – фізичним навантаженням, емоційною напругою, вживанням лікарських засобів. Виконується протягом 24-72 годин.
  • ЕхоКГ (ехокардіографія). За її допомогою виявляють структурні зміни серця (клапанів, стінок, перегородок).
  • Навантажувальний тест (велоергометрія або тредміл-тест) – це застосування зростаючого фізичного навантаження, що виконується досліджуваним на аналогах велотренажера або бігової доріжки з одночасним записом ЕКГ.
  • МРТ (магнітно-резонансна томографія) серця. Томографія серця проводиться при недостатній інформативності ехокардіографії та дозволяє діагностувати навіть невеликі структурні, функціональні відхилення.
  • Електрофізіологічне дослідження. При цьому тонкий зонд через стегнову вену проводиться прямо в серце. Цей метод є найбільш інформативним способом діагностики порушення ритму та дозволяє точно визначати місце розташування парацентру.

Лікування парасистолії

Тактика лікування при парасистолії залежить від типу перебігу захворювання, можливості усунення першопричини порушення серцевого ритму, загального стану пацієнта та наявності супутніх патологій. Загалом можна виділити наступні терапевтичні підходи:

Зміна харчування та способу життя. Не дивлячись на те, що це найпростіші заходи, без них решта лікування може виявитись неефективною. До їх списку відносяться наступні пункти:

  • Раціональне та збалансоване харчування. Воно передбачає вживання продуктів з високим вмістом клітковини (овочі, фрукти, зелень), відмову від надто гострої і гарячої їжі, обмеження міцного чаю і кави. Їсти потрібно 5-6 разів на день невеликими порціями.
  • Відмова від алкоголю, тютюну або наркотичних речовин.
  • Забезпечення адекватного режиму роботи й відпочину, сну достатньої тривалості.

Медикаментозне лікування, що включає призначення наступних груп засобів:

  • β-адреноблокатори (атенолол, бісопролол або інші) та антагоністи кальцію (амлодипін, верапаміл), що допомагають контролювати частоту серцевих скорочень та запобігають розвитку серцевої недостатності.
  • Антиаритмічні препарати. Це засоби, що запобігають подальшому розвиткові порушення ритму. Найчастіше призначається аміодарон.
  • Метаболічна терапія та препарати омега-3-поліненасичених жирних кислот. Дозволяють нормалізувати обмін речовин в організмі.

Оперативне лікування. Як правило, це радіочастотна абляція парацентру, яка проводиться за допомогою катетера-провідника, що вводиться до серця через стегнові судини. Через провідник подається радіочастотний імпульс, який видаляє змінену серцеву тканину.

Показаннями до хірургічного лікування є:

  • Погана переносимість парасистолії і антиаритмічної терапії.
  • Збереження парасистолії на тлі вживання антиаритмічних препаратів.
  • Ситуації, коли тривала лікарська терапія є небажаною (молодий вік, запланована вагітність).

Джерела інформації:

  1. http://vskmjournal.org/images/Files/Issues_Archive/2012/Issue_3/VSKM_2012_N_3_p76-81.pdf
  2. http://www.vestar.ru/atts/1860/186002.pdf
  3. https://www.bsmu.by/downloads/kafedri/k_pat_fiz/stud/pat_cor.pdf

ІНШІ СТАТТІ

Вегетосудинна дистонія: як уникнути загострень

Вегетосудинна дистонія: як уникнути загострень

Науковці знайшли зв'язок між геном, який називається SORBS2, та вродженими вадами серця.

Виявлено ряд генів, пов’язаних із розвитком вроджених вад серця

20 продуктів для підтримання здоров'я серця у важкі часи

20 продуктів для підтримання здоров’я серця у важкі часи

Додати коментар

Війти через Ваше ім'я
Будь ласка, вкажіть ваше ім'я
Електронна пошта
Будь ласка, вкажіть ваш e-mail
Коментар
Будь ласка, залиште коментар

вгору
Дана інформація надана
з ознайомчою метою.
Не займайтеся самолікуванням
Яндекс.Метрика
bigmir)net TOP 100