Уютный сайт о здоровье

  • РУС

Вивчення ефективності і безпечності застосування ентеросорбенту Атоксіл при гострих кишкових інфекціях у дітей (Частина II)

Вивчення ефективності і безпечності застосування ентеросорбенту Атоксіл при гострих кишкових інфекціях у дітей (Частина II)

Результати досліджень

При застосуванні Атоксілу у складі комплексної терапії встановлювався причинно-наслідковий зв’язок побічних ефектів із досліджуваним препаратом.

У табл. 8 подано оцінку динаміки клінічних симптомів ГКІ у хворих основної та контрольної груп.

Таблица 8(фрагмент1)

Таблица8(фрагмент2)Таблица8(фрагмент3)

Примітка. * — достовірна різниця у порівнянні з показником контрольної групи за методом оцінки різниці між частотами появи ознаки в окремих серіях спостереження (p<0,05); # — достовірний вплив лікування із використанням Атоксілу на динаміку симптому за двофакторним дисперсійним аналізом (p<0,05).

Як видно із таблиці 8, у перший день лікування симптоми загального нездужання, зниження апетиту, головний біль, біль у животі спостерігались у всіх хворих як основної, так і контрольної груп.

У 34 дітей обох груп симптоми інтоксикації були виражені помірно, у 26 — відмічена значна їх вираженість. На третій день лікування у 19 хворих основної та у 17 — контрольної груп дані симптоми не відмічалися; у 24 хворих дітей обох груп відмічалась їх помірна вираженість. На п’ятий день лікування майже всі пацієнти обох груп почували себе задовільно.

Підвищення температури тіла в першу добу відмічалось у 57 досліджуваних хворих (у більшості випадків вона була в межах 37—380, тільки у 17 хворих обох груп вона була вища за 380). На третій день спостереження у 36 дітей температура тіла була нормальною (17 – основна група, 19 – контрольна група).

Через п’ять днів від моменту госпіталізації майже у всіх пацієнтів температура була в межах 36 —370.

При клінічному обстеженні хворих враховувався такий показник, як біль у животі. Даний симптом у перший день спостереження був помірно виражений у 53 пацієнтів. На третій день від початку лікування в основній групі дітей біль у животі не відмічався вже у 14 хворих, був виражений помірно – у 16 обстежуваних.

У контрольній групі дітей цей симптом був відсутній лише у 11 хворих, у 19 він був виражений помірно. На п’ятий день лікування біль в животі не відмічався у жодного пацієнта.

Крім симптомів загальної інтоксикації в усіх хворих оцінювалися в динаміці місцеві симптоми ураження шлунково-кишкового тракту. Були оцінені випорожнення (їх кратність, консистенція, а також наявність патологічних домішок у вигляді слизу та крові).

Частота випорожнень в гострому періоді захворювання у всіх дітей була збільшена. У 30 хворих обох груп вона становила до 5 разів на добу, у 30 хворих – понад 5 разів.

На третій день лікування в основній групі у 15 пацієнтів частота випорожнень становила 1—2 рази на добу, у 13 – до 5 разів. У контрольний групі в цей період тільки у 10 дітей цей показник був у межах фізіологічної норми. На п’ятий день від початку лікування у 28 дітей, які одержували препарат Атоксіл, частота випорожнень становила 1—2 рази на добу, тоді як в контрольній групі тільки у 20 дітей вона була нормальною (р < 0,05).

У всіх хворих, які знаходилися під наглядом, у перший день лікування відмічалося порушення консистенції випорожнень. У переважної більшості дітей (56 хворих обох груп) вони були рідкі. У динаміці захворювання випорожнення поступово нормалізувалися, але в групі дітей, які одержували препарат Атоксіл, цей процес відбувався достовірно швидше (р < 0,05). Через 3три дні від початку лікування в основній групі лише у 9 дітей випорожнення були ще рідкими, у 7 дітей вони мали оформлений вигляд, тоді як в контрольній групі тільки у одного хворого консистенція випорожнень нормалізувалася. На п’ятий день лікування в основній групі хворих випорожнення нормалізувалися майже у всіх пацієнтів.

Із патологічних домішок у більшості хворих відмічалася наявність слизу у випорожненнях.

Домішки крові у вигляді прожилків спостерігалися тільки у 5 хворих дітей обох груп. У динаміці захворювання патологічні домішки у випорожненнях поступово зникали. Наприкінці лікування домішки крові не відзначалися у жодного хворого, слиз у невеликій кількості був тільки у 3 дітей (у 1 хворого основної групи і 2 — контрольної).

На мал. 1 представлена частота випорожнень у дітей основної та контрольної груп на 1-й, 3-й та 5-й день лікування.

На мал. 2 відображена динаміка нормалізації консистенції випорожнень у хворих дітей основної та контрольної груп.

Малюнок 1 и 2

Результати інших обстежень

Усім хворим проводилося лабораторне обстеження: загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, копрологічне та бактеріологічне дослідження випорожнень. Лабораторне обстеження проводилося двічі: на початку і наприкінці лікування.

При аналізі показників крові були відмічені порушення, що характерні для гострого періоду перебігу кишкових інфекцій: кількість еритроцитів та рівень гемоглобіну майже не відрізнялись від фізіологічної норми.

Загальна кількість лейкоцитів у переважної кількості хворих була підвищеною, в лейкоцитарній формулі крові відмічалося збільшення нейтрофілів, ШОЕ була дещо підвищена. При обстеженні в динаміці у всіх обстежуваних показники крові нормалізувалися.

Показники загального аналізу сечі у всіх дітей були нормальними. При аналізі копро логічного дослідження випорожнень були виявлені ознаки ураження тонкого чи товстого кишечника.

При контрольному обстеженні після лікування дітей, у яких при бактеріологічному обстеженні випорожнень були виділені патогенні мікроорганізми, була відмічена повна санація (у 100% хворих в обох групах).

Отримані результати свідчать про високу лікувальну ефективність застосування препарату Атоксіл в комплексній терапії гострих кишкових інфекцій у дітей.

У таблиці 9 наведені результати оцінки ступеня ефективності лікування із застосуванням препарату Атоксіл.

 Таблица 9 норм

У всіх дітей при виникненні побічних ефектів внаслідок застосування Атоксілу проводилася їх реєстрація та визначався ступінь їх вираженості (табл. 10).

Таблица10_первая статья

Як видно із табл. 10, побічні ефекти препарату Атоксіл у вигляді блювоти були відмічені у 1 (3,3%) хворого. У цьому випадку була зроблена перерва в прийомі препарату на 10—12 годин (1—2 прийоми), після чого застосування Атоксілу було відновлено у тих самих дозах; ці побічні ефекти не вимагали відміни препарату.

Результати оцінки переносності препарату Атоксіл наведені у табл. 11.Таблица11_норм

ДРУГИЕ СТАТЬИ

Інфекції

Создана современная антимикробная повязка для ран

Інфекції

Создана исследовательская платформа, что ускорит разработку новых антибиотиков

Инфекционная сыпь у ребенка

Сыпь у ребенка: когда это признак инфекции?

Добавить комментарий

Войти через Ваше имя
Пожалуйста, укажите ваше имя
Электронная почта
Пожалуйста, укажите ваш e-mail
Комментарий
Пожалуйста, оставьте комментарий

наверх
Данная информация предоставлена
с ознакомительной целью.
Не занимайтесь самолечением
Яндекс.Метрика
bigmir)net TOP 100